Ткач Олена Іванівна, вчитель історії та художньої культури СЗШ І-ІІІ ступенів м.Синельникового

Використання інтерактивних технологій на уроках інтегрованого курсу «Художня культура»

  Світ, в якому ми живемо суттєво відрізняється від того, що було 15-20 років тому він змінюється вчетверо швидше. Наші діти народжуються і живуть в умовах інформаційного суспільства, інформаційного середовища й іншого досвіду в них вже немає. Щоби скористатися його перевагами, нам, вчителям, необхідно переосмислити самоцінність знань та самодостатність учителя як джерела інформації, необхідно вирішити проблеми, пов язані з технологією комп ютерного навчання, ефективно використовувати їх у конкретних ситуаціях, що виникають у навчальному процесі.

 Інформаційно-комунікативні технології надають мені можливість застосовувати нові педагогічні інструменти: інтерактив, мультімедіа,  комунікативність та продуктивність.

Уроки інтегрованого курсу «Художня культура» дуже специфічні, а тому не можуть проходити у звичайних, звичних для кожного вчителя формах. Вони мають бути нестандартними, орієнтованими на взаємодію вчителя і учнів, максимально використовувати можливості мультимедіа. Такі  форми і методи проведення уроку дозволяють не тільки розуміти мету кожного окремого уроку, а й усвідомлювати важливість проведеного заняття як органічної ланки в ланцюжку даної теми, розділу, курсу, усього навчально виховного процесу. Поряд із цим варто пам ятати, що урок матиме результат при умові дотримання таких правил:

         Залучати всі види пам яті для осмисленого засвоєння теми уроку.

         Не повідомляти те, що діти можуть збагнути самі, лише підвести їх до цього.

         Розумно використовувати роздатковий матеріал та ігрові атрибути.

         Не грати заради самої гри, кожна гра повинна чогось навчати, мати пізнавальний і розвивальний ефект.

         Навчальним матеріалом впливати не тільки на розум, свідомість, а й на почуття, емоції дітей.

         Обов язково робити поетапний підсумок уроку, щоб викликати почуття задоволення від досягнутого.

         Постійно стежити за тим, як дії вчителя впливають на здоров я дітей.

 Для учнів, які люблять проводити час за комп ютером і цікавляться історією культури, пропоную такі завдання:

         Виготовити презентацію ( у програмі Microsoft Power Point)  у запропонованій темі.

         Підготувати ілюстрований матеріал до уроку в електронному вигляді

 (наприклад, про видатних композиторів, виконавців, художників, архітекторів, культурологів,  тощо).

         Підготувати презентацію зі звітом про участь в учнівському проекті з курсу «Художня культура» (« Чи знаємо ми культуру рідного краю?»).

Виходячи з  головних цілей і завдань, поставлених часом, умовами сучасної освіти, я впроваджую систему інформаційно - комунікативної компетентності при вивченні художньої культури (додаток 1).

Без творчості немає вчителя, а там, де творчий вчитель - учні не можуть бути не творчими. На мою думку, семінар, дискусія, прес-конференція, письмові та усні дебати, групова творча справа це живий творчий процес, який не може бути запрограмований в усіх деталях.

Приклад: в темі 5 «Художня культура рідного краю» (9-й клас) був проведений урок, на якому серед іншого навчального матеріалу, я познайомила учнів із творчістю молодої дніпропетровської художниці Альони Загребельної. Її творчість, як і багатьох наших сучасників сформувалась під впливом галеристів та кураторів, які задають тон, наприклад виставці на бієнале. На уроці прозвучали її висловлювання стосовно творчості та майбутнього сучасного мистецтва. Зокрема: «Мені не подобається, коли людині комфортно жити в якомусь своєму консервативному світі» та «Наше покоління просто зобов язане відкрити щось нове!».  І цей останній вислів став предметом незапланованої дискусії на тему «Чи можна сьогодні відкрити щось нове, чи все вже давно відкрите?». Дев ятикласники з великою зацікавленістю дискутували, навіть не помітили, як залучились до розмови ті, хто частіше пише, ніж говорить. В цьому і полягає цінність таких уроків, які заставляють молоду людину думати, і висловлюватись, не боятись чужого осуду.

Але якщо готується семінар або тренінг, то підготовка відбувається більш ретельно. До таких уроків я готуюсь заздалегідь, надаючи учням список рекомендованої літератури і назви тем, які треба повторити, підбирається наочність, готуються презентації, тощо.

  Життя висунуло суспільний запит на виховання творчої особистості, здатної самостійно мислити та приймати сміливі нестандартні рішення, генерувати оригінальні ідеї. Виконуючи різноманітні завдання, що стимулюють розвиток інтелектуально-творчих задатків, кожна дитина має змогу реалізуватися в тій чи іншій діяльності , розкрити свої здібності, виявити і показати найменші досягнення та успіхи. Моїм учням подобаються такі види діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, фантазування, виявляти ініціативу й самостійність, спілкуватися, спільно приймати рішення, робити вибір і відповідати за нього.

Для мене, як для вчителя, важливими засобами розвитку інтелектуально творчих задатків учнів є:

- Досягнення тісного взаємозв язку мовленнєвої та розумової діяльності.

- Використання особистого прикладу творчого підходу до вирішення проблем.

- Створення ситуації успіху.

- Заохочення висловлювання дітьми оригінальних ідей.

-  Створення ситуацій вибору навчальних завдань.

- Забезпечення сприятливої атмосфери.

- Організація навчально пізнавальної діяльності через нестандартні  форми роботи.

- Організація навчального середовища школярів з метою розвитку і їх допитливості залучення дітей до різноманітних творчих завдань.

Яким повинен бути урок, щоб учні сказали: «Наступний урок художня культура це класно!»? Безумовно цікавим, таким, що збуджує розум та уяву, розширює кругозір. Я у своїй роботі використовую інтерактивні методи навчання, тому, що вони мають багато переваг, як то:

         у роботі задіяні всі діти класу;

         учні вчаться працювати в групі (команді);

         формується доброзичливе ставлення до опонента;

         кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;

         створюється «ситуація успіху»;

         за короткий час опановується багато матеріалу;

         формуються навички толерантного спілкування; вміння аргументувати свою точку зору, знаходити альтернативне рішення проблеми.

Моє головне завдання не «донести», «пояснити» та «показати» учням, а організувати вирішення завдання, яке постало перед ними. Намагаюсь вислухати.  Саме ж навчання прагну зробити не простішим, а зрозумілішим. Однак розумію, що процес навчання це не безперервна радість. Не все може бути цікавим у навчанні. Наслідуючи К.Д. Ушинського, вважаю за потрібне «привчити дитину робити не тільки те, що її цікавить, а й те, що не цікавить, робити заради приємності виконати свій обов язок». Вивчення інтегрованого курсу «Художня культура» починається , коли підлітки 15-16 років, не дуже сумлінно ставляться до навчання, часто бувають налаштовані на «времяпровождение», що негативно впливає на рівень знань. Бувають випадки, коли не виконуються домашні завдання. Щоби не загубити,  що саме пропущено ( в тому числі і через хворобу), я вимагаю вести зошити, де обов язково записується зміст домашнього завдання. Це може бути текст екскурсії по залу музея, питання до художника ( уявне інтерв ю), аналіз візуального ряду, опис картини чи враження від почутої музики, тощо. Виходячи з того, що в зошиті ставиться дата виконання, то легко можна здійснити контроль за тим, коли виконувалась робота, порівняти відповіді, щоби не було списування і формалізму. І, що не варто відкидати, легко довести батькам старанність їх дитини. Безумовно, таких учнів у класі меншість, але й про це не слід забувати.

 У своїй роботі використовую завдання, привабливість яких забезпечується не тільки зовнішніми прийомами навчання, а і самим їх змістом. Намагаюся будувати уроки так, щоб кожен учень почувався дослідником, який самостійно здобуває знання, мав змогу зіставляти порівнювати і шукати істину, доводити висунуті гіпотези під час спілкування з учителем.

Такий  підхід до процесу навчання й виховання дітей сприяє розвитку їхніх інтелектуально-творчих задатків, який забезпечує альтернативними формами навчання:

-          індивідуальна робота,

-          фронтальна,

-          кооперативна,

-          робота в парах,

-          у малих і великих групах.

Для ефективного застосування інтерактивних методів, у тому числі й для того, щоб охопити весь необхідний обсяг матеріалу і глибоко його засвоїти, я ретельно планую свою роботу:

         використовую методи, адекватні вікові учнів, їхньому досвіду роботи з інтерактивними методами;

         даю завдання учням для попередньої підготовки: прочитати, обміркувати, виконати самостійні підготовчі завдання.

Але ділячись досвідом я хочу застерегти, що використання інтерактивних технологій не самоціль. Це лише засіб створення тієї атмосфери в класі, що найліпше сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати особистісно орієнтоване навчання.

Різновидом загальногрупового обговорення є метод «Мікрофон» , який надає можливість кожному сказати , по черзі , відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку .

Так, працюючи над  темою уроку  «Художня культура і світ людини» (9-й клас) , ставлю запитання до класу :

-          Чи залежить розвиток суспільства від розвитку культури?

Пропоную учням іграшковий мікрофон , який вони передають один одному по черзі беручи слово. Говорити  може  тільки той , хто одержав мікрофон. Не слід, думати , що інтерактивна вправа одразу вийде. Не всі учні з першого разу братимуть «мікрофон». Тому можна дозволити повторити вже сказане або сказати від себе , адже відповіді не коментуються , і не оцінюються. Робота за такою методикою дає дітям можливість вільніше висловлюватися , відпрацьовувати вміння говорити лаконічно і швидко.

«Метод «Прес». На етапах актуалізації опорних знань , усвідомлення нового матеріалу підвожу учнів до самостійного виведення правил , формування висновків , застосовуючи метод «Прес» , що дає можливість учням висловити свою думку з даної проблеми стисло , за конкретною схемою. Так , на цьому ж уроці( «Художня культура і світ людини») на етапі закріплення матеріалу ставлю питання:

-          Чи може витвір мистецтва існувати, якщо він не пов'язаний з життям?

Підсумовуючи все вищесказане, можна зробити висновки, що застосування інтерактивних методів роботи на уроках в умовах особистісно зорієнтованого навчання дає змогу:

?         створювати навчальне середовище, що допомагає учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення, зв язне мовлення, критичне мислення, виявляти та реалізувати власні можливості; дозволяє реалізувати принцип наступності знань, формувати свої особисті рішення й думки, навчатися співпраці;

?         урізноманітнювати форми та методи роботи, позбавлятися шаблонів, розширювати функції вчителя, ураховувати специфіку матеріалу та індивідуальні особливості кожного учня;

?         учням брати безпосередню участь у навчальному процесі, обмінюватись інтелектуальними цінностями, порівнювати і узгоджувати різні точки зору на об єкт, бути особистістю, але в колективі.

 Осмислюючи своє педагогічне кредо, я розумію чому для мене важливо розкрити Особистість учня, бо це головна життєтворча ідея, яка дає можливість сьогодні реалізувати завдання концепції інтегрованого курсу «Художня культура».

Використана література та Web  ресурси:

Гін А.О. Прийоми педагогічної техніки: вільний вибір. Відкритість. Діяльність. Зворотній зв'язок. Ідеальність: посібник для вчителів. - Луганськ: Навчальна книга, 2004.

Родигіна І.В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання. - Харків: «Основа», 2008.

Садкіна В.І. 101 цікава ідея. Як зробити урок. Харків: «Основа», 2011.

Інформаційно-комунікаційні технології для вчителів та учнів: osvita.ua/school/technol/1851/

Застосування інформаційно-комунікаційних технологій в навчанні: «за» і «проти»: http://osvita.ua/google_search.html?cx=partner-pub-7936802855264727%3Ae0y7x37fbpn&cof=FORID%3A11&ie=utf-8&q=%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96+%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8&sa=&siteurl=osvita.ua%2F&ref=&ss=11126j4321352j34&siteurl=osvita.ua%2F

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) та їх роль в освітньому процесі: http://osvita.ua/school/technol/6804/

Додаток 1

Система формування інформаційно-комунікативної компетентності при вивченні інтегрованого курсу «Художня культура»

Етап	Клас	Зміст діяльності	Цілі	Методичні прийоми
І етап	9-й клас	Інтерпретація культурно-мистецьких явищ, складання тез для виступу, характеристика  та порівняння основних художньо-мовних засобів мистецтва, виконання творчих робіт, електронних презентацій.	Розвиток розумової діяльності, абстрактного мислення, оволодіння навиками наукового дослідження, аналізу, синтезу матеріалу у площині художньо-культурного явища, створення умов для самовизначення учнів, їх самовираження	Прийом доказу вимагає аналізу явища і його причинно-наслідкових зв язків, аргументації власної точки зору, цей прийом направлений на формування в учнів умінь оцінювати значущість мистецтва в діалозі культур; роль ЗМІ у поширенні мистецьких цінностей.
ІІ етап	10-11-ті класи	Робота з науково-довідковою літературою, складання таблиць, схем, навчання оцінним судженням, уміння аргументації, ведення дискусії з питань художньої культури,розробка проектів тощо	Розвиток вмінь працювати з довідковою літературою, критично осмислювати матеріал, використовувати методи історичного, соціологічного, культурологічного досліджень. Створення мотиваційних умов для науково-дослідницької діяльності. Формування здібності до самовизначення, пробудження бажання долучитись до культурно-мистецької спадщини через виконання народних пісень, участь у народних обрядах, виконання творів прикладного мистецтва.	Прийом узагальнення має чимале значення в ході виконання учнями різних видів дослідницьких і творчих завдань. Творчий характер учбового пізнання при дослідницькому підході вимагає від учнів побудови на цій основі ланцюга індуктивно-дедуктивних або дедуктивно-індуктивних міркувань, що дозволяють сформулювати правильний висновок. Прийом висунення гіпотез припускає доказ гіпотези або аргументоване обґрунтування її неправомірності. Прийом планування включає ряд етапів, в числі яких обов язковими є такі: 1) визначення теми дослідження і її формулювання; 2) виділення питань для розкриття досліджуваної проблеми; 3) складання списку літератури; 4) обробка інформації (конспектування, складання тез, анотацій, рецензій); 5) збір фактичного матеріалу
Позаурочна система	9-11	Основні напрямки: -          Туристично-краєзнавчий (екскурсії, походи); -          Культурно-просвітницький (конкурси стіннівок, усні журнали, вечори, зустрічі з майстрами мистецтва)	Виховання почуття прекрасного, любові до національної культурно-мистецької спадщини, розвиток творчих здібностей, інформаційно омунікативної компетентності.	Прийом перенесення знань у нову ситуацію. Прийом використання аналогії, спрямований на угрупування і систематизацію знань про митців різних галузей мистецтва. Прийом «Чотири «сам» ( за комунарською методикою І.Іванова КТС): 1.Самі придумали. 2. Самі підготували 3. Самі провели 4. Самі проаналізували.

Тема: Українська художня культура ХХ століття

Тема уроку: Музична культура. Напрями популярної музики.

                       Пісенне виконавське мистецтво.

Мета уроку:  * сформувати уявлення про роль українського народного

                      мистецтва в розвитку національної культури, про види і жанри

                      українського мистецтва;

                      пояснити  тенденції розвитку украинскої музики , навести

                      приклади провідних музичних колективів України;

                       формувати власне ставлення до украинскої музичної

                       культури;

                     **  розвивати вміння обстоювати  оціночні судження

                      відносно взірців українського музичного мистецтва;

                      вміння самостійно находити джерела та застосовувати

                      художню інформацию для створення компютерної

                      презентациї і виступів;

                    *** виховувати  інтерес до музичної культурної спадщини;

                      здатність і бажання пропагувати  національне

                      музичне мистецтво.

Обладнання: музичний ряд: відеозаписи з композиціями популярних

                      українських виконавців;  предмети музичної атрибутики

                      різних років ( платівка, магнитофонна бабина, касета, пісенник,

                     CD-диск); підручник Л.В.Климової «Художня культура», К.,Літера,

                      2010р.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані  результати: учні повинні характеризувати  основні досягнення музичної культури ХХ століття ; називати імена композиторів-пісенників, виконавців популярної музики,  українські пісні, які є найпопулярнішими на сьогодняшній день, вміти  не тільки слухати, але й  аналізувати сучасні музичні композиції.

I.Організаційний момент

Звучать перші акорди й рядки пісні Тараса Петриненка «Україна». Це своєрідні позивні уроку.

Вчитель: Американський бізнесмен Генрі Форд казав: «Зібратись разом це початок, триматись разом це прогрес, працювати разом це успіх». Я бажаю, щоби сьогодні нас з вами супроводжував успіх. Епіграфом до уроку я взяла слова українського письменника Олександра довженка6 «Пісня це геніальна поетична біографія українського народу». (Слова епіграфу записані на дошці).

Ми сьогодні будемо знайомитись з етапами в розвитку українського пісенного мистецтва, згадувати геніальні  імена композиторів, поетів-пісенників та виконавців української пісні.

 Українська пісенна культура одна з найбільш важливих духовних цінностей. Начебто з бездонного джерела, беруть творці нові й нові мелодії, а ті летять до людських сердець, хвилюють і не залишають нікого байдужим до прекрасного, до добра.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Вчитель: Пригадайте, якою може бути камерна музика?

Учні: Камерна музика може бути вокальною, інструментальною і вокально-інструментальною.

Вчитель: А в чому особливість кожного з перерахованих жанрів?

Учні: Вокальна музика це музика, яка створена для голосу чи голосів. Наприклад: пісня, романс, арія, кантата, ораторія.

Інструментальна музика це музика, яка виконується на музичному інструменті. Особливостями жанру є авторська і народна музика.

Вокально-інструментальна музика, відповідно є поєднанням першого і другого.

Вчитель: А що вам подобається із сучасної музики?

Відповіді учнів.

Вчитель: А чи знаєте ви, як з явились сучасні музичні течії і напрями?

Поговоримо про це більш детально.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

На сучасній українській сцені є майже всі музичні напрями: від фольклора до джазу. Активно розвивається клубна музика. Популярність багатьох українських виконавців давно вийшла за кордони України і СНД. Це Софія Ротару, ані Лорак, Олександр Пономарьов, «ВІА Гра» і багато інших. Але так було незавжди

ІV. Вивчення нового матеріалу

Розповідь вчителя з елементами бесіди.

Вчитель:

-          Що ви вважаєте популярною музикою?

Учні:

     1) Популярна музика це така, яку всі знають

2)        Це така музика, яка розрахована на всіх: її співають, грають, взнають

3)        Це шансон

4)        Популярна музика це така, яка не потребує спеціальної підготовки, щоби її розуміти Наприклад: пісні Козловського, Ані Лорак

Вчитель:

Так, шановні, ваші відповіді різні, але кожна має свій сенс. Популярна музика одне з ключових явищ у молодіжній культурі. «Популярна музика» - це музика, яка зрозуміло викладена, загальнодоступна, широко відома Основними жанрами української популярної естрадної музики є джаз, рок-музика, авторська пісня, традиційна естрадна пісня, поп-музика.

-          Які історичні етапи можна виділити в поп-музиці ( популярній музиці)?

Учні:

 Фактично музика , її мотиви, інструменти, які використовуються, засоби передачі та збереження змінюються кожне десятиліття

Вчитель:

Я згодна з такою відповіддю. Бо є особливості поп-музики 20-х 30-х років, 60-х або 80-90-х років. У ХХІ столітті зміни відбуваються навіть швидше, ніж за десять років Ось подивіться на цю невеличку виставку.

( Вчитель демонструє  платівку 30-х років, платівку 80-х років, магнітострічку на бабіні, аудіокасету, СD- диск).

Кожен з цих предметів є атрибутом популярної музики для різних років. Ви бачите як змінювались технології запису, і, відповідно, якість звуку. Давайте порівняємо це на слух.

 ( Невеличке прослуховування на порівняння музичних записів різних років).

В Україні естрадна (популярна) музика особливо активно розвивається починаючи з 70-80-х років ХХ століття. В цей період були створені перші рок-опери «Орфей і Евридика» О.Журбіна,  джазові й естрадні композиції.  (Вибіркове прослуховування ВІА 70-х років)

Вагомий внесок в процес розвитку і поширення української популярної молодіжної пісні зробив Володимир Івасюк український поет, композитор, чия творчість спирається на фольклорні джерела, автор текстів і музики більше 100 пісень, серед яких «Червона рута», «Водограй», «Я піду в далекі гори» та ін. Його пісня «Червона рута» дала назву Всеукраїнському фестивалю української пісні та музики.

( Прослуховування пісні «Червона рута» у виконанні Івасюка В., Зінкевича В., Яремчука Н.)

Вчитель: Що вам відомо про творчий і життєвий шлях Володимира Івасюка?

Учень робить невеличке повідомлення з біографії В. Івасюка ( 2 хвилини).

Вчитель: серед композиторів-пісенників тих років  треба назвати О.Білаша, П.Майбороду, І.Поклада. Зокрема, пісня Ігоря Поклада «Чарівна скрипка» стала візитівкою видатної української співачки, народної артистки України, Героя України Ніни Матвієнко.

( Прослуховування пісні «Чарівна скрипка» ( муз. І. Поклада,

 сл.Ю. Рибчинського у виконанні Ніни Матвієнко та Анастасії Петрик).

Учениця: Ми зараз побачили незвичайне виконання відомої пісні. Поряд з відомою співачкою Ніною Матвієнко маленька дівчинка Настя Петрик. Вона вперше з явилась на сцені в пісенному конкурсі «Україна має таланти» у 2010 році, а вже через рік представляла своє виконавське мистецтво на престижному конкурсі «Детская новая волна» в Артеці, де співала разом з Філіпом Кіркоровим пісню «Снег». Мені здається дуже символічним те, що Ніна Матвієнко співала разом з Настею, це, як зв'язок поколінь, як неперервна ниточка у майбутнє української пісні.

Вчитель:

Широке визнання у 70-80-ті роки ХХ століття мала творчість таких естрадних виконавців, як Софії Ротару, Назара Яремчука, Оксани Білозір, Тараса Петриненка, Алли Кудлай, тріо «Мареничів». Одночасно формувались нові проекти, серед яких рок-бардівська група «Плач Єремії», а на початку 90-х акапельна формація «Піккардійська терція». Послухаємо віночок пісень деяких виконавців цієї епохи.

(Прослуховування пісень у виконанні Тараса Чубая і групи «Плач Єремії» - «Вона», С.Ротару «Пісня буде поміж нас», «Піккардійської терції» - «Добрий вечір»).

Учень:

Серед почутих пісень звучав голос Прими української естради Софії Михайлівни Ротару. Я маю сказати про неї слово. ( Біографічна інформація про С.Ротару).

Вчитель:

Українська популярна музика це явище з глибоким культурним та історичним корінням, та становлення національної музичної індустрії почалось тільки в останні десятиліття ХХ століття. Фактично у 1990-х роках почався тривалий і сповнений протиріч процес перетворення української пострадянської естради на важливу галузь культурної індустрії. В нас є всі музичні напрями: від фолк-металу до ейсид-джазу ( це мікс джазу, фанку і хіп-хопу). Давайте переглянемо деякі музичні сторінки й переконаємося у почутому.

( Прослуховування уривків з пісенних композицій: слова Святослава Вакарчука, музика «Океан Ельзи» «Така, як ти» у виконанні Романа Віремейчика та музика К. Меладзе, слова Діани Гольде «Квітка-душа» у виконанні Н.Матвієнко і Стаса Шурінса).

Учень:

 В останньому кліпі звучав голос Стаса Шурінса. Його встигли полюбити вже багато українців, і не тільки українців. Я хочу навести невеличку біографічну довідку:

Стас Шурін (Шурін Станіслав Андрійович, інший варіант написання прізвища Шурінс) латвійський і український російськомовний співак. Росіянин за національністю, латвієць за громадянством. Переможець української «Фабрики зірок 3» (2009) та «Танців із зірками» на СТБ (2011).

Ми будемо стежити за його пісенною кар єрою.

Вчитель:

Дякую за довідку. І ми продовжуємо. Популярна музика представлена на всеукраїнських і міжнародних фестивалях «Червона рута», «Таврійські ігри». Виконавці представляють Україну на конкурсах «Євробачення». Популярні етнофестивалі «Країна мрій», «Шешори», телевізійні музичні конкурси «Голос країни», «Х-фактор» та ін. Один з перших конкурсантів «Євробачення» від України був О. Пономарьов. Сьогодні це відомий, улюблений співак багатьох українців, який не тільки виконує пісні, але й сам пише. Ось одна з них.

( Прослуховується уривок з пісні Олександра Пономарьова «А ти просто кохай» у виконанні автора і Стаса П єхи).

Бувають і курйозні моменти на пісенних конкурсах, але вони, як правило, залишають веселі спомини. Увага, сюрприз! Зараз ви прослухаєте один з таких виступів, а потім висловите своє судження від побаченого і почутого.

( Слухається пісня « Ой,смереко» у виконанні одного з учасників пісенного конкурсу «Україна має таланти» - Андрія Мацевко)

Учні:

1)        Дійсно, веселий виступ. Смішним виявляється нерозуміння Андрієм того факту, що він не має слуху, щоби співати зі сцени.

2)        Андрій - гарний шоу-мен. Він повеселив усіх.

3)        Якщо він хотів, щоби про нього говорили в усій Україні він цього досягнув.

Вчитель:

Таким чином, музична культура ХХ століття пройшла складний шлях еволюційного розвитку, вона є частиною нашої історії, наша культурна спадщина. Так що, вислів Олександра Довженка, якнайкраще розкриває зміст пісенного мистецтва.

  Ми сьогодні зосередили увагу на популярній музиці та естрадних виконавцях, але не забувайте, що Україна дала свту багато талановитих виконавців класичної музики світового рівня. Це В.Лук янець, В.Пивоваров, В.Гришко, Т. Дідик, А. Солов яненко та ін. Про це ми будемо говорити іншим разом.

Домашнє завдання:

1)        Опрацювати п.30 підручника;

2)        Підготувати повідомлення/презентацію про виконавців класичних оперних творів;

3)        Випереджаюче завдання для учнів більш підготовлених* - презентація на тему «Театральне мистецтво в Україні. ХХ століття»

Підведення підсумків. Рефлексія:

-          Чиє ім я для вас сьогодні було відкриттям?

-          Чи станете ви після сьогоднішнього уроку ще більше пишатися українськими естрадними виконавцями?

-          Про кого ви хотіли б почути більше? Хто подобається вам?

І на останок, послухайте пісню Тараса Петриненка «Пісня про пісню» у моєму виконанні, а хто її знає приєднуйтеся.